Робота з почуттям провини
Провина пов’язана з нашими вчинками і може підказувати, що саме варто змінити. Сором спрямований на особистість (“зі мною щось не так”) і руйнує самооцінку. Завдання терапії — розрізняти ці стани, знижувати самозвинувачення і перетворювати почуття провини на ресурс росту.
Як відрізнити провину від сорому
- Фокус провини: дія — “я помилився/помилилася”.
- Фокус сорому: ідентичність — “я і є помилка”.
- Динаміка: провина стимулює виправлення, сором веде до уникання і самокритики.
Коли провина стає токсичною
Хронічна провина з’являється, коли внутрішній критик ігнорує контекст: втому, тиск, обмежені ресурси. Тоді ми беремо на себе відповідальність за все — навіть за те, що не контролюємо — і поступово виснажуємось.
Що допомагає у терапії
- Уточнення відповідальності: розділити “моє”, “чуже” і “нічиє”.
- Переформулювання: від “я поганий/погана” до “я помилився/помилилася — ось як виправлю”.
- Самоспівчуття: м’який внутрішній діалог замість самопокарання.
- Тіло і дихання: заземлення, довгий видих, розслаблення плечей — щоб зменшити інтенсивність емоцій.
- План дій: маленькі кроки для відновлення і профілактики повторення.
Домашні практики
- Щоденник “Що в моїх силах?”: три зони впливу і один крок сьогодні.
- Лист самопрощення: факт — почуття — цінність — наступний крок.
- Техніка “доброго друга”: скажіть собі те, що сказали б близькій людині у цій ситуації.
- Ритуал завершення: дихання 4–6 і коротка візуалізація повернення “з минулого в теперішнє”.
Коли варто звернутися по підтримку
Якщо провина повторюється циклами, заважає спати й працювати, супроводжується соромом і самопокаранням — це сигнал звернутися до спеціаліста. У терапії ви безпечно розберете причини, повернете почуття гідності та свободу вибору.
Контакти: email marusukl79@gmail.com, Telegram @marysykL, Instagram @marysyk_lesia. Для групової терапії — форма реєстрації.
Читайте також: Робота із соромом · Нормалізація стабільної самооцінки
